Цьогоріч Дорнбургу — 190 років. Це особлива дата для кожного, хто народився тут, виріс, жив, працював або просто залишив у цьому селі частинку свого серця.

 Сьогодні ми не можемо зібратися разом у рідному селі та відсвяткувати його ювілей так, як робили це раніше. Через тимчасову окупацію багато мешканців Дорнбурга були змушені залишити свої домівки. Хтось нині живе в інших містах України, хтось — за кордоном, а хтось досі залишається в окупації та чекає на визволення.

Та попри відстань, Дорнбург залишається нашим спільним домом. І сьогодні його мешканці хочуть привітати рідне село та одне одного з цією важливою датою.

Антоніна Бережна, староста:
«Хочу щиро всіх привітати із Днем Незалежності України та 190-річчям нашого рідного села Дорнбург!

Сьогодні особливо важливо пам’ятати, якою ціною виборюється наша свобода та незалежність. Незалежність не дається легко — за неї українці борються щодня, відстоюючи право жити на своїй землі, говорити рідною мовою, виховувати дітей у вільній державі та самим визначати своє майбутнє. Ця боротьба важка і болюча, але ми не маємо права забувати, за що боремося і якою ціною дається кожен крок до Перемоги.

Вірю, що ми вистоїмо. Вірю в Україну, в наших Захисників і в силу наших людей. І вірю, що настане день, коли ми зможемо повернутися додому, знову зібратися разом і відсвяткувати день народження нашого Дорнбурга вже у вільній Україні. Нехай над нашим селом знову замайорить український прапор, а його вулиці наповняться голосами наших людей».

Також хочеться сказати слова підтримки тим, хто сьогодні залишається в окупації й чекає. Ми пам’ятаємо про вас, ми разом із вами душею і серцем дуже чекаємо нашої зустрічі на нашій рідній землі. 

Бажаю всім сил, віри, терпіння і миру.

Нехай Україна буде вільною, а над нашим рідним селом знову замайорить синьо-жовтий Прапор України.»

Мешканка громади:
«Бажаємо всім жителям рідного села здоров’я, злагоди, миру та якнайшвидшого повернення до нормального життя. Дуже хочеться, щоб цей важкий період, який розпочався у лютому 2022 року, залишився лише спогадом. Мрію якнайшвидше приїхати до рідного села, пройти знайомими вулицями й побачити його вільним та українським».

Надія Лапа:
«Бажаю, щоб у кожній оселі панували мир, тепло та взаємопідтримка. Нехай світло надії ніколи не згасає у ваших серцях, а кожен новий день наближає час, коли ми знову зберемося разом і відсвяткуємо день народження нашого спільного дому».

Марина Кіпрік:
«Бажаю нашому рідному Дорнбургу миру і процвітання, розвитку та праці. Щоб люди жили в безпеці, мали можливість працювати, розвиватися, зустрічатися, спілкуватися й просто радіти життю у своєму рідному селі».

Мешканка громади:
«Бажаю та вірю, що війна обов’язково закінчиться нашою Перемогою. Над Дорнбургом знову майорітиме український прапор, а його мешканці зможуть повернутися додому. Вірю, що справедливість буде відновлена, а ті, хто зрадив Україну, понесуть відповідальність за свої вчинки».

Сьогодні ці слова об’єднує одна спільна мрія — повернутися додому.

Повернутися не просто на знайому територію, а до свого життя, своїх вулиць, сусідів, друзів і спогадів. Повернути можливість разом відзначати свята, зустрічатися на рідній землі та бачити, як наше село відновлюється і розвивається.

Дорнбург — це не лише 190 років історії. Це тисячі людських історій, родин, доль і спогадів. Це люди, які навіть далеко від дому продовжують називати його своїм.

Ми віримо, що настане день, коли над Дорнбургом знову замайорить український прапор, а його мешканці повернуться додому.

З 190-річчям, рідний Дорнбург!

Нехай наступну річницю ми вже зустрінемо разом — у вільному, мирному та відновленому селі.

Автор: Ольга Бєляєва, інспектор сектору культури, молоді та спорту Управління гуманітарної політики Новотроїцької селищної ради.