107 років тому, 1 серпня 1913 року, у віці 42 років померла видатна донька української держави, незламна духом та нескорена долею письменниця, громадський діяч, знана у всьому світі поетеса - Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка).
Леся Українка входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України. Вона займала активну громадську позицію та була учасницею українського національного руху, авторкою більше 270 віршів , ряду поем, драматичних творів, прози, листів.
Contra spem spero – без надії сподіваюсь – проголосила Леся Українка, коли розпочинала свою творчість, і ці свої сподівання пронесла через усе своє бентежне життя. Треба було мати справді гідну віру, щоб проголосити такі слова в ті часи, коли творила поетеса, бо надії справді ніякої не було. Нащадків мудрих і відважних антів, правнуків звитяжного козацтва давно було обернено у покірних і слухняних рабів. Такий ганебний стан свого народу дуже гнітив поетесу. Але вона щиро вірила, що в майбутньому наш народ розправить плечі, скине з себе пута неволі і рідна земля стане вільною, квітучою та заможною.
Вже навіть у самому своєму псевдонімі – Леся Українка – Лариса Косач визначила ідейний напрям своєї творчості. Вона приєднала свій голос до передової частини українського народу, який мужньо вступив в нерівну боротьбу. Своєю творчістю письменниця вносила в народ усвідомлення того, що ніякі переживання, ніякі сльози не дадуть їм свободи та закликала їх до рішучої битви за волю і незалежність країни. Бо - хто борець, той подолає гніт.
До творчості Лесі Українки, до її непростого життєвого шляху ми маємо повертатися постійно. Адже вона нас вчить — і вчитиме наступні покоління, як треба долати життєві перешкоди, як бережно і шанобливо ставитися до матінки-природи і людської особистості, як любити рідну мову й Україну. Вона і тепер закликає нас, українців, до толерантності, взаємоповаги, єдності, вона своїми творами, своєю багатою епістолярною спадщиною допомагає нам утверджувати себе державницьким народом, сучасною європейською нацією.
А ми повинні пам’ятати про це та любити свою Батьківщину, рідну землю так, як любила її Леся Українка та вірити в неї, як колись в неї щиро вірила вона.